ДИГАЛЮК Владислав Валерійович
ДИГАЛЮК 
Владислав Валерійович
Дата, місце народження: 08 квітня 1995 року, м. Тальне
Звання: солдат
Посада: водій-сапер 1 інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини
Дата, місце загибелі: 01 травня 2025 року в районі н. п. Бологівка, Куп’янського району Харківської області
Місце поховання: м. Тальне
ДИГАЛЮК Владислав Валерійович народився 8 квітня 1995 року в місті Тальному Черкаської області. У 2001 році він пішов до Тальнівської загальноосвітньої школи №2, де навчався до 2010 року та закінчив 9 класів. У тому ж році вступив до Тальянківського агротехнічного фахового коледжу, де навчався до 2014 року й здобув спеціальність газівника з ремонту та обслуговування газових котлів.
У 2018 році Владислав переїхав до міста Калуша Івано-Франківської області, де влаштувався на роботу в акціонерне товариство «Івано-Франківськгаз». Працював на посаді слюсаря з експлуатації та ремонту устаткування газорегуляторних пунктів (ГРП).
У Калуші він зустрів свою кохану – Оксану. 6 листопада 2019 року вони одружилися. А 17 лютого 2021 року у молодого подружжя народилася донечка Настя. Владислав був турботливим чоловіком і люблячим батьком. Він щиро дбав про свою сім’ю, був опорою для дружини й радістю для донечки.
19 січня 2023 року Владислав вступив до лав ЗСУ, проходив навчання за військово-обліковою спеціальністю ВОС-166. Під час служби він обіймав посаду водія-сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти військової частини А2573.
Владислав неодноразово був нагороджений медалями, та грамотами. Зокрема, він отримав грамоту за сумлінне виконання службових обов’язків під час відсічі збройної агресії РФ проти України, за вірність військовій присязі, мужність і самовідданість, проявлені у боротьбі за незалежність України. Її було вручено з нагоди святкування Дня автомобіліста у жовтні 2024 року. У 2025 році його також нагородили двома медалями – «Ветеран війни» та «За відвагу та честь героям України».
З квітня 2023 року , до моменту загибелі 01.05.2025р перебував в зоні відповідальності ОТУ «Хортиця» ОУВ «Харків», безпосередньо брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Харківській області в районі н.п. Голубівка, Калинове, Дворічна, Бологівка, Одрадне, Тополі, Кам’янка, Куп’янського р-ну, Харківської обл.
Солдат ДИГАЛЮК В.В. від самого початку перебування в районі ведення бойових дій, здійснював встановлення мінно-вибухових загороджень по стабілізації обстановки у кризовому районі та не допущення ескалації та прориву лінії оборони. Під час виконання поставлених завдань проявив власну сміливість та стійкість, розумну ініціативу та мужність.
Завдяки власним навичкам та досвіду, солдат ДИГАЛЮК В.В з легкістю справлявся з поставленими завданням, при будь-якій зміні обстановки. 30 вересня 2023 року вийшов до державного кордону за 300 метрів до ворожого спостережного пункту, заклав вибухівку на бетонну дорогу та знищив її, що значно ускладнило можливий наступ технікою противника.
З вересня 2023 року проводив мінування вздовж Державного кордону України з метою стабілізації обстановки та не допущення прориву противника на Українську землю.
Так, солдат ДИГАЛЮК В.В. за власні дії здобув славу у підрозділі як безстрашний сапер, який з усією віддачею здійснює виконання покладених на нього службових обов’язків. Так, солдат ДИГАЛЮК В.В. неодноразово здійснював евакуацію поранених з бойових позицій під час ворожих обстрілів артилерії та постійною загрозою атак FPV- дронів противника.
- 24.09.2024р очолив евакуаційну групу щоб дістати з позиції пораненого побратима, дії солдата ДИГАЛЮКА В.В. надають усім військовослужбовцям підрозділу впевненості у тому, що при будь-якій обстановці бойове завдання буде виконано.
- 09.09.2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Строївка Куп’янського району, Харківської області отримав 1-ше поранення в результаті скиду з ворожого Безпілотного літального апарату після недовгого лікування повернувся в підрозділ та одразу приступив до виконання службових обов’язків.
- 05.12.2024 року під час виконання бойового завдання по зміцнені оборони та нарощенні мінно-вибухових загороджень державного кордону України неподалік населеного пункту Тополі Куп’янського району, Харківської області отримав 2-ге поранення в результаті скиду з ворожого Безпілотного літального апарату.
Солдат ДИГАЛЮК В.В є взірцем мужності, відваги та самовідданості. Користується беззаперечним авторитетом як у керівництва так і у особового складу підрозділу. На його думку завжди зважають та покладаються під час планування завдання.
1 травня 2025 року, близько 17:00, під час виконання бойового завдання – інженерної розвідки з метою встановлення невибухових загороджень біля взводного опорного пункту в районі населеного пункту Бологівка, Куп’янського району Харківської області – Владислав загинув внаслідок підриву на вибуховому пристрої.
Посмертно нагороджений орденом « За мужність» ІІІ ступеня.
В глибокій тузі та скорботі залишились: дружина Оксана, маленька донечка Настя, мама Тамара Петрівна, батько Валерій Миколайович та брат загиблого воїна Віталій - нині зі зброєю в руках боронять рідну землю, ставши на захист Батьківщини.
Поховали Героя в м. Тальне.
