ФЕДОРІВСЬКИЙ Сергій Іванович
ФЕДОРІВСЬКИЙ
Сергій Іванович
Дата, місце народження: 10 листопада 1993 року, с. Тальянки Тальнівського району Черкаської області
Звання: солдат
Посада: оператор 2 відділення 6 групи спеціального призначення
Дата, місце загибелі: 13 квітня 2022 року, біля населеного пункту Борова Харківської області
Місце поховання: с. Тальянки
ФЕДОРІВСЬКИЙ Сергій Іванович
народився 10 листопада 1993 року в селі Тальянки.
У 2000-2004 рр. – навчався у Тальянківській ЗОШ, а з 2004 по 2009 рр. – в Уманській школі №14.
У 2009-2012 рр. навчався Уманському гуманітарно-педагогічному фаховому коледжі ім. Т.Г. Шевченка на факультеті іноземних мов. Згодом вступив до Київського університету імені Драгоманова на факультет політології та права.
Сергій був активістом громадського руху «Відсіч», спільноти «Мова об’єднує», Руху опору капітуляції – захищав Україну, мову та культуру від зовнішніх і внутрішніх ворогів.
Сергій Федорівський з 2014 року добровольцем брав участь в російсько-українській війні, за що був нагороджений нагрудним знаком «Залізний хрест» та медаллю Православної Церкви України «За жертовність та любов до України». Спочатку він пройшов навчання в Національній гвардії України, поїхав на Донбас у складі 5-го батальйону ДУК ПС. Пізніше перевівся до МДБ «Госпітальєри», а згодом - до 8-го батальйону УДА «Аратта».
З початку повномасштабного вторгнення Сергій приєднався до 206 бригади ТРО і боронив Київщину, а після цього перевівся у 112 бригаду та поїхав визволяти Харківщину. 13 квітня 2022 року рідні та друзі втратили з ним зв'язок.
Загинув Сергій Федорівський 13 квітня 2022 року внаслідок вогневого зіткнення з військовими рф біля населеного пункту Борова Харківської області
26 жовтня 2022 року тіло С. І. Федорівського виявили в Харківській області у братському похованні воїнів ЗС України. Сергія опізнали завдяки документам, які знайшли біля тіла. Солдат загинув на Харківщині, захищаючи Україну.
Він залишив по собі добрий слід - як справжній патріот, громадський діяч, друг та побратим. Він навік залишиться в пам'яті вольовим та мужнім українцем, який понад усе любив Батьківщину.
У Сергія залишилась мама – Світлана Іванівна, вітчим – Валерій Валерійович, бабуся – Галина Михайлівна та дівчина.
10 листопада 2022 року, цього дня Сергію мало виповнитися 29 років, у Києві на пішохідному мосту біля Алеї Героїв Небесної Сотні також вшанували пам’ять загиблого військовослужбовця, активіста громадянського руху «Відсіч» Сергія Федорівського. На пам’ятну акцію прийшли близько 30 друзів і знайомих Сергія. Під час заходу друзі загиблого військового вивісили на пішохідному мосту пам’ятний банер із написом: «Сергію, Київ і вся Україна назавжди в боргу перед тобою» та запалили фаєри.
Поховали воїна і громадського активіста 13 листопада 2022 року на кладовищі с. Тальянки.
Згідно з Указом Президента України від 7 квітня 2023 року Сергій Федорівський нагороджений (посмертно) орденом «За мужність» III ступеня.
