ТОДОРАН Євгеній Петрович
ТОДОРАН
Євгеній Петрович
Дата, місце народження: 24 червня 1987 року, с. Буштино Тячівського району Закарпатської області
Звання: старший солдат
Посада: навідник-оператор 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону
Дата, місце загибелі: 1 жовтня 2022 року в районі населеного пункту Білогірка Херсонської області
Місце поховання: с. Корсунка
ТОДОРАН Євгеній Петрович ("Маляр")
народився 24 червня 1987 року в селі Буштино Тячівського району Закарпатської області. Коли йому було 11 років, він разом із батьками переїхав до села Корсунки. Неповну загальну середню освіту здобув у Корсунській загальноосвітній школі I-II ступенів, потім навчався у Кривоколінській загальноосвітній школі I-III ступенів.
Згодом вступив до Київського фахового коледжу Університету «Крок» на спеціальність «Право», та за сімейними обставинами припинив навчання.
З молодих літ почав працювати в Києві, там же, у столиці, створив сім’ю, виховував двох донечок.
Під час повномасштабного воєнного вторгнення повернувся з Києва до Корсунки.
До лав Збройних Сил України був добровільно призваний Третім відділом Звенигородського районного центру комплектування та соціальної підтримки. Проходив військову підготовку в м. Яворів, Львівської області. Захищав Батьківщину в складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
Перше бойове завдання Євгенія проходило в м. Лиман Краматорського району, Донецької області, друге – в Бахмуті, третє – населений пункт Тернові Поди, Миколаївська область, четверте – біля населених пунктів Білогорівка та Давидів Брід, Бериславського району Херсонської області.
Євгеній загинув 1 жовтня 2022 року, в районі населеного пункту Білогірка Херсонської області. У інформації розповсюдженій рідними і волонтерами повідомлялося: «Був без документів. З особливих прикмет: на правій руці плетений чорний браслет життя та червона стрічка. На лівій зелений годинник та шрам на передпліччі, срібний ланцюжок на шиї». На початку грудня рідні повідомили про припинення пошуку так, як тіло Євгенія виявили серед полеглих.
У вічній тузі залишились: мама Гончарик Наталія Володимирівна, сестра Рената, дружина Уляна Юріївна та дві осиротілі донечки: Тодоран Валерія Євгенівна та Тодоран Олександра Євгенівна.
Поховали Героя 4 грудня 2022 року на кладовищі с. Корсунка.
