В суботу, 10 лютого 2024 року, у Тальному попрощалися із загиблим воїном- Василем Сергійовичем Шебастюком.
І знову плаче небо… І знову Тальнівська громада в жалобі… Важка втрата… Біль та
порожнеча…Виконуючи обов’язок військової служби, пішов у вічність наш земляк, житель села Майданецьке, 42-річний -Василь Сергійович Шебастюк.
В суботу, 10 лютого 2024 року, у Тальному попрощалися із загиблим воїном- Василем Сергійовичем Шебастюком.
Наш Герой віддав своє життя, захищаючи Україну, українську землю, родину.
Зі згорьованою родиною сумують рідні, знайомі, його побратими, односельці…
Плаче небо за Героями, які, не зрадивши присяги, ідуть у важкі бої та віддають життя заради спокою кожного з нас.
Василь Шебастюк народився 19 квітня 1981 року у селі Майданецьке. Тут пройшло його дитинство та юність. Після закінчення школи, в 1998 році, Василь продовжив навчання в училищі у селі Торговиця, де здобув спеціальність водія. Довгий час працював на різних роботах.
З 2014 по жовтень 2016 року приймав участь в АТО, за станом здоров’я був звільнений.
Перебуваючи у цивільному шлюбі з дружиною Тетяною народили та виховували двох синів- Богдана та Сергія. Василь постійно опікувався своїми дітьми.
В 2013 році доля звела його з Аллою Тереску, з якою проживали у селі Майданецьке, разом виховували сина Рамира. З 2017 року проживав разом з сім’єю у місті Києві
З початком повномасштабного вторгнення, чоловік вступив до лав ТРО. У Святошинському районі м.Київ, з перших днів війни приймав участь в обороні столиці. Згодом продовжив захищати Україну на східних рубежах.
Бувши водієм 2-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти, 30 січня 2024 року, боєць загинув внаслідок ворожого обстрілу, перебуваючи в Донецькій області. Йому було 42 роки.
Вшанувати пам’ять, помолитися за спочилого Героя зібралися рідні та близькі, друзі та побратими, односельчани та жителі громади. Лунали слова вдячності та підтримки скорботній родині з приводу непоправної втрати. Василь Шебастюк був справжнім героєм, який не побоявся стати на захист своєї держави, а показав справжній приклад мужності, честі та патріотизму.
З гордим смутком домовину супроводжувала велика українська родина, що розділяє біль втрати і смуток кожного… Опісля жалобний кортеж вирушив до рідного села військового –Майданецьке. Там відбулися церемонія прощання та чин похорону.
Віримо, що душа воїна віднайде блаженний упокій в Царстві Небесному!
В Героя залишились: дружина-Алла, сини- Сергій, Богдан, Рамир, батько– Сергій Семенович, мама - Галина Володимирівна, сестра- Віра Сергіївна, племінник -Владислав.
У скорботі й молитві низько схиляємо голови, вшановуючи нашого земляка, Захисника України. Нехай світлий спомин про полеглого воїна Василя Шебастюка назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, колег, побратимів, односельчан та усіх, хто його знав, любив і поважав.
Горить свіча і пам’яті сльоза
Додолу з неї краплями стікає,
Земля ридає, плачуть небеса –
Героїв Україна проводжає…
