Знову тяжка втрата...
Сьогодні Тальнівська громада попрощалася зі своїм Героєм-земляком – Олексієм
Анатолійовичем Каминіним.
Віддати шану полеглому на війні Олексію Каминіну на площу до пам’ятника Героям Небесної Сотні та Захисникам України прийшли рiдні, друзі, побратими та односельці.
Проводжали воїна в останню дорогу навколішки, низько схиливши голови, висловлюючи повагу перед подвигом солдата.
Навік залишиться він у наших серцях мужнім захисником, світлою та щирою людиною з відкритим хоробрим серцем.
У нашого воїна є дружина Оксана Василівна, донька Альона, брат і сестра.
Олексій Каминін (26.09.1975-12.03.2024) був уродженцем м. Геленджик, Краснодарського краю. У трьох річному віці з батьками переїхав жити в село Мошурів. Тато з мамою виховували сина в любові, доброті, щирості.
Початкову освіту Олексій здобував в Мошурівській школі. Тут його запам'ятали гарним учнем, чудовим однокласником, доброзичливим та шляхетним юнаком. Після школи навчався в Буцькому професійно - технічному училищі. Підтримував своїх рідних, любив, мріяв.
Справжній друг, він умів дружити і цінувати дружбу. Був людиною, яка ніколи не йшла на компроміс із своїм сумлінням.
В мирному житті разом з дружиною Оксаною Василівною народили та виховали дочку Альону. На початку 2000 року переїхали на постійне проживання в м. Київ.
19 грудня 2023 року Олексій був мобілізований до лав ЗСУ та став на захист рідної України.
Він проявив велику мужність і героїзм, боронячи мир та безпеку нашої держави.
На бойовому шляху поблизу с. Синьківка, Купʼянського району, Харківської області воїн отримав тяжкі поранення. Три тижні знаходився в лікарні в тяжкому стані та боровся за своє життя.
На жаль, 12 березня 2024 року, серце Олексія зупинилося.
Захисник, якого ми втратили, не тільки служив у Збройних Силах-він був нашим сусідом, другом, колегою, тим, кого ми знали та любили.
На Мошурівському сільському цвинтарі з’явилася свіжа могила, вкрита вінками і квітами. Квіти тут будуть завжди, адже вони - символ немеркнучої людської памяті, вдячності і вічної шани герою-земляку.
Герої не вмирають….Це не просто слова…. Їхня душа відчувається в кожному стукоті серця. Вони залишаються з нами, щоб ми пам’ятали, якою ціною заплачено за кожний наш ранок, за кожний день.
І щоб не пробачили- ні ми, ні наступні покоління.
Дякуємо Тобі, Воїне!
Ніколи не забудемо!
Ніколи не пробачимо!
Слава Україні!
Слава Героям!
Пам'ятаємо усіх українських воїнів, які віддали життя за рідну Україну. Їхній подвиг навіки в наших серцях й історії нашого народу.
