Знову біль непоправної втрати терзає наші серця. Знову приспущені прапори на нашій Тальнівщині. Наша громада втратила ще одного Героя.
Сьогодні у глибокій жалобі громада проводжала в останню путь нашого земляка, захисника Задорожного Олега Миколайовича.
Цей мужній молодий воїн захищав українську землю… Ціною власного життя він виборював право нашої нації бути вільною.
Він залишиться в наших серцях Воїном, який вірив у справедливість, вірив у Перемогу України та її мирне майбутнє. І за це віддав найдорожче – своє життя…
Олег Миколайович Задорожний народився 03 березня 1970 року в селі Сичівка , Христинівського району , Черкаської області.
Після закінчення Сичівської школи продовжив здобувати освіту в Золотоніському технікумі механізації.
З 15 травня 1988 по 15 травня 1990 року проходив строкову військову службу.
З 01 серпня 2014 року по 10 вересня 2015 проходив службу в ЗСУ по частковій мобілізації.
З 27 лютого 2017 року і по теперішній час служив за контрактом.
З 1991 року Олег Миколайович проживав разом з сім’єю в м. Тальне.
З дружиною Людмилою Іванівною, на жаль вже покійною, народили та виховали доньку Анну.
Олег Задорожний був з тих, із кого й складається нація: невтомним трудівником, справжнім господарем, главою прекрасної української родини, де всі люблять і поважають одне одного, допомагають одне одному, живуть гідно, займають активну громадянську позицію.
Йому хотілося гарних життєвих змін, він прагнув до зростання, не боявся труднощів.
Не відступив і тоді, коли на Батьківщину прийшла проклята війна.
Ставши на захист цілісності та державного суверенітету України - ніс службу в одному із підрозділів ЗСУ.
Під час служби проявляв себе активним, відповідальним, наполегливим та рішучим. Сміливо, свідомо, щиро та швидко здобув навички та з честю виконував військовий обов’язок, умів підтримати та допомогти.
Добряком зі щирою теплою посмішкою навік залишиться він в серцях бойових побратимів…
12 березня 2024 року - життя головного сержанта Олега Миколайовича Задорожного обірвалося під час проходження військової служби.
Ціною свого життя Олег Миколайович здійснив найбільший подвиг справжнього чоловіка .
Його ім'я назавжди буде вписане в історію нашої громади та України.
Навік втратила Тальнівщина ще одного свого Героя.
Вдома, у загиблого воїна, у скорботі залишилась донька Борейчук Анна Олегівна, 1991 року народження.
Висловлюємо щирі співчуття від імені усієї громади родині Героя.
Нехай Господь прийме Героя у свої обійми, втамує біль і заповнить пустку в серцях рідних.
Осиротіла родина. Осиротіла наша Тальнівська земля…
Ми ніколи не забудемо цієї страшної ціни нашої свободи і волі.
І надалі будемо єдиними у прагненні Перемоги, у допомозі війську та кожному Воїну допоки ворог на нашій святій землі.
Надіємось лише на те, що скоро ця нечисть буде вигнана з території нашої держави і ми будемо розвивати незалежну і вільну Україну.
Герої не вмирають, вони назавжди залишаються в наших серцях!
Вічна пам’ять Герою – Олегу Задорожному!