КАМИНІН Олексій Анатолійович
КАМИНІН
Олексій Анатолійович
Дата, місце народження: 26 вересня 1975 року, м. Геленджик Краснодарського краю
Звання: солдат
Посада: стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованої роти
Дата смерті: 12 березня 2024 року
Місце поховання: с. Мошурів
26.09.1975 – 12.03.2024
КАМИНІН Олексій Анатолійович народився 26 вересня 1975 року в м. Геленджик Краснодарського краю.
У віці 3-ьох років переїхав з батьками жити в с. Мошурів. Початкову освіту Олексій здобував в Мошурівській школі, після чого в 1990 році вступив до Буцького професійного училища.
З 1995 по 1996 рік проходив строкову військову службу в Збройних силах України. 1997 року одружився на Кириченко Оксані Василівні, з якою познайомився в рідному Мошурові. Через рік у подружжя народилася донька Альона.
На початку 2000-их років разом з сімʼєю виїхав до Києва на постійне місце роботи та проживання. Олексій був взірцевим сімʼянимом, понад усе любив та цінував своїх дружину та доньку. Завжди піклувався та ніколи не залишав в біді рідних та близьких йому людей. Був чуйним, допомагав родичам. Як тільки зʼявлялись вільні дні, завжди їхав до рідного села, щоб помилуватися краєвидами, відпочити на природі та зайнятись улюбленою риболовлею.
19 грудня 2023 року Олексій був мобілізований до лав ЗСУ та став на захист рідної України.
18 лютого 2024 року під час виконання службових обовʼязків по суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України поблизу с. Синьківка Купʼянського району Харківської області одержав поєднане вогнепально-осколкове поранення шиї та грудей. Три тижні знаходився в лікарні в тяжкому стані та боровся за своє життя.
Нажаль 12 березня 2024 року лікарям не вдалося врятувати життя Олексія.
Поховали воїна в с. Мошурів.
