Тальнівська громада провела в останню путь Героя Олександра Віталійовича Скляра
Сьогодні Тальнівська громада віддала останню шану та провела в останню путь нашого земляка, життя якого
обірвалося в боротьбі за свободу нашої країни. Додому на щиті повернувся Герой, солдат Збройних Сил України, Олександр Віталійович Скляр.
Олександр народився 7 березня 1973 року в селі Орілька, Лозівського району, Харківської області. У 1986 році він разом з матір’ю, Надією Григорівною, переїхав до міста Тальне, де і проживав до останніх днів. Навчався в Тальнівській школі-інтернат, а після її закінчення працював будівельником на підприємствах Тальнівщини. Останнім місцем його роботи було КП «Тальне-Сервіс» ТМР, де він обіймав посаду робітника з комплексного обслуговування та ремонту будинків.
21 грудня 2023 року, відповідно до Указу Президента України про загальну мобілізацію, Олександр був призваний до Збройних Сил України. Він служив на посаді стрільця у стрілецькому відділенні стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А7093.
Олександр був відомий як умілий, сміливий та мотивований боєць, відданий присязі на вірність українському народу. Він мужньо виконав свій військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу та незалежність.
Під час виконання бойового завдання, перебуваючи на позиції в районі населеного пункту Вовчанськ, Чугуївського району, Харківської області, Олександр загинув 21 травня 2024 року, захищаючи Батьківщину.
У глибокому смутку залишилися його рідні: мама Надія Григорівна, син Артем, який проживає в селі Поташ Черкаської області разом з матір’ю Людмилою Анатоліївною, дочки Анастасія та Юліана, які проживають за кордоном.
Олександр Віталійович Скляр, будучи 51-річним, пройшов свій життєвий шлях, будував плани та прагнув реалізувати задумане. Але війна змінила все…
І хоч серце відмовляється прийняти втрату, жорстока реальність не відступає, і наш воїн вирушає в останню дорогу. Хай спочиває у мирі і спокої його щира душа. І хай Господь віддячить рідним силою, мужністю та благословенням у цей скорботний час.
Щирі співчуття родичам Захисника.
Доземний уклін Бійцеві за його жертовність, стійкість і непохитність у боротьбі проти ворогів України.
Ми повинні пам’ятати, що війна – це не щось далеке, що вона поруч і всі наші полеглі воїни віддали своє життя за нас, наше мирне сьогодення та щасливе майбутнє. Пам’ятаймо, що Герої не вмирають. Вони житимуть доти, доки світла пам’ять про них житиме у наших серцях.
Герої не вмирають! Вічна пам’ять і вічна слава! Честь і слава Героям!
