ЩЕРБИНА Віталій Андрійович
ЩЕРБИНА Віталій Андрійович
Дата, місце народження: 6 липня 1978 року у м. Тальне
Звання: солдат
Посада: стрілець-санітар механізованого відділення військової частини
Дата, місце смерті: 13 липня 2025 року внаслідок тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини
Місце поховання: м. Тальне
Щербина Віталій Андрійович народився 6 липня 1978 року у Тальному. Він зростав у люблячій, щирій українській родині. Його батько, Андрій Мефодійович, був умілим шофером, який працював у автотранспортному підприємстві, а мама, Надія Геннадіївна, дарувала турботу малечі, працюючи у дитячій поліклініці. Навчався Віталій у місцевих школах №3 та № 1.
Після закінчення школи у 1994 році, Віталій знайшов своє покликання у сфері будівництва. Працював у "Колгосп-строї" в будівельній бригаді. Його руки дійсно були золотими: за що б він не брався, все доводив до досконалості. Будівництво стало не просто роботою, а справжньою пристрастю, в яку він вкладав душу. Він будував не лише споруди, а й міцні стосунки з людьми, адже мав безліч друзів, які безмежно поважали його за світлу доброту та щирість.
Понад усе Віталій любив свою родину: батьків, а також своїх синів – Володимира від першого шлюбу та Костянтина і Артема якого виховував разом із Мальчик Галиною Василівною. Все своє життя він провів у рідному місті, де створював, любив і мріяв.
У 2025 році, коли ворог знову загарбав нашу землю, Віталій Андрійович Щербина був призваний до військової служби по мобілізації Звенигородським РТЦК Черкаської області. Він змінив мирну професію будівельника на сувору військову стежку, ставши солдатом, стрільцем-санітаром механізованого відділення військової частини. Він сумлінно виконував свій обов’язок.
Віталій був людиною, яка випромінювала життєрадісність. Він завжди був готовий простягнути руку допомоги, підтримати, прийти на виручку не лише рідним, а й будь-кому, хто потребував його поради чи підтримки. Він безмежно цінував життя, знав своє місце у ньому і твердо йшов своїм шляхом.
Внаслідок тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, 13 липня 2025 року серце Віталія Андрійовича перестало битися…
В скорботі залишились батьки - Андрій Мефодійович та Надія Геннадіївна, брат - Генадій, сини - Володимир, Костянтин, Артем, цивільна дружина Мальчик Галина Василівна.
Поховали Героя у м. Тальне.
