ІЛЬЧЕНКО Григорій Леонідович
ІЛЬЧЕНКО Григорій Леонідович
Дата, місце народження: 17 жовтня 1974 року у с. Лісове
Звання: молодший сержант
Посада: командир стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти військової частини
Дата, місце загибелі: 23 квітня 2024 року під час ворожого мінометного обстрілу, поблизу населеного пункту Терни Донецької області
Місце поховання: с. Лісове
Ільченко Григорій Леонідович (позивний «Іл») народився 17 жовтня 1974 року в багатодітній родині у с. Лісове. Саме тут, на цій землі, він робив свої перші кроки, пізнавав світ, що формували його характер – працьовитий, відповідальний, відданий. У Лісовому пройшли його дитинство та ранні роки юності.
Закінчивши 9 класів, Григорій Леонідович отримав професію електромонтера по обслуговуванню і ремонту електрообладнання в Уманському ліцеї №36, у 1992 році. Того ж року розпочав свою трудову діяльність токарем у ТОВ "Надія", демонструючи сумлінність та майстерність.
У 1992 році Григорій Леонідович вперше став до лав Збройних Сил України, пройшовши дійсну строкову службу. Повернувшись додому, до рідного села, продовжив працювати токарем в тому ж ТОВ "Надія", де його поважали за професіоналізм.
У 1998 році доля подарувала йому зустріч із Оксаною Валентинівною, з якою він поєднав своє життя. Разом вони дали життя прекрасній доньці Анні, яка стала їхньою гордістю та радістю.
У 2004 році родина переїхала до Києва, де Григорій Леонідович продовжував працювати токарем на державному підприємстві. А в 2012 році вони остаточно оселилися в Ірпені, де Григорій Леонідович успішно займався підприємницькою діяльністю, створюючи добробут для своєї родини.
Саме в Ірпені, в рідному домі, родина Ільченків зустріла той страшний ранок 24 лютого 2022 року. З перших днів повномасштабного вторгнення, Григорій Леонідович, турбуючись про найрідніших, у березні того ж року вивіз свою родину до безпечнішого Лісового. А вже 9 березня 2022 року, не чекаючи повісток, за покликом серця, він був мобілізований до лав Збройних Сил України.
З того часу його життя – це шлях Воїна. Він брав участь у найгарячіших бойових діях на Донецькому напрямку, мужньо обороняючи кожен клаптик рідної землі. Під Сєвєродонецьком у 2022 році він отримав поранення, але після лікування, попри біль і випробування, без вагань повернувся у стрій, бо розумів – його місце там, де Україна потребує захисту. Він був молодшим сержантом, командиром стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу, 1 стрілецької роти військової частини.
23 квітня 2024 року під час ворожого мінометного обстрілу, поблизу населеного пункту Терни Донецької області, Ільченко Григорій Леонідович, віддав своє життя за Україну.
Понад рік Григорій Леонідович вважався зниклим безвісти з 23 квітня 2024 року до липня 2025 року.
У скорботі залишилися дружина Оксана Валентинівна, дочка Анна та сестра Тетяна.
Поховали Героя в с. Лісове.
