90 років життя, гідності й любові: ювілей Анатолія Івановича Потоцького
Дата: 15.12.2025 12:49
Кількість переглядів: 137
У нашій громаді — особлива, світла подія.
Свій поважний 90-річний ювілей зустрів житель міста Тальне — 
Анатолій Іванович Потоцький.
Анатолій Іванович Потоцький.
Його життя — це шлях випробувань, праці, гідності й великої любові до людей. Народився Анатолій Іванович на Дніпропетровщині, у селі Жовте. Дитинство було тяжким: холод, голод, воєнне лихоліття. Батько загинув на війні, мати залишилася з малими дітьми сама. Так склалося, що хлопчик зростав в інтернаті, не відчуваючи родинного тепла, переживши голодовку й самотність.Та доля, ніби випробувавши його на міцність, згодом усміхнулася. Анатолій Іванович добре навчався, мав світлий розум і жагу до знань. Закінчив Білоцерківський інститут ветеринарії, а на роботу був направлений до Тального. З 1972 року і до виходу на пенсію він працював у колгоспі імені Чкалова.
Усе своє життя він лікував тварин — худобу, домашніх улюбленців, яких щиро любив. Але допомагав не лише їм — ніколи не відмовляв і людям, завжди був поруч, коли хтось потребував поради чи підтримки.
Саме в Тальному він створив родину. Разом із дружиною виховали двох дітей — сина Валерія та доньку Ларису. На жаль, уже чотири роки, як дружини немає… Син захищав Україну — воював три з половиною роки, нині демобілізований, проживає у Харкові. Донька — поруч, у Тальному, доглядає батька, який нині хворіє.
Найбільша гордість Анатолія Івановича — четверо онуків і троє правнуків, яких він безмежно любить. Він звик усе життя працювати й навіть сьогодні з усмішкою каже:«Як виздоровію — знову буду працювати. Сидіти без діла не зможу».
Сьогодні з ювілеєм Анатолія Івановича привітали міський голова Василь Сідько разом із Тетяною Гурбич, начальником відділу соціального захисту населення та охорони здоров’я ТМР. Ювілярові вручили квіти, коровай та грошовий сертифікат.
Цього візиту він дуже чекав. Зі сльозами на очах дивився на червоні троянди та запашний коровай, тепло спілкувався з міським головою, щиро дякував за увагу й турботу. Передавав вітання всім добрим людям, з якими йшов своїм довгим життєвим шляхом, дякував за те, що в громаді дійсно робиться багато для людей.
Натомість імениннику побажали якнайшвидшого одужання, сил, тепла й ще довгих років життя — життя, яке він щиро любить.
імениннику побажали якнайшвидшого одужання, сил, тепла й ще довгих років життя — життя, яке він щиро любить.Було надзвичайно приємно спілкуватися з людиною великого серця, непростої долі та світлої душі.
Спогади, щирі слова, тепла розмова й вдячність за прожиті роки.
Анатолій Іванович Потоцький ділиться історією свого життя, приймає вітання та спілкується з гостями.
Момент, наповнений людяністю, мудрістю й світлом серця.
