Вічна пам’ять Герою: Тальнівська громада попрощалася із Захисником України Сергієм Гречанюком
Дата: 26.12.2025 09:40
Кількість переглядів: 166
Шановні жителі громади…
Сьогодні нам знову боляче. Ми попрощалися з своїм Захисником, Героєм, вірним сином України— тим, хто тримався до останнього, хто не сховався за чужими спинами, а став на захист рідної землі.
Серед тих, хто навіки у Небесному строю, — наш земляк, Захисник України Сергій Петрович ГРЕЧАНЮК.
Сергій народився 24 березня 1993 року у селі Кірово, нині Подільське, Немирівського району Вінницької області, у родині Петра Васильовича та Антоніни Михайлівни Гречанюків.
Того дня в родині народилися брати-близнюки — Сергій та Олексій. У сім’ї також підростав старший брат Віктор.
Дитинство Сергія було простим і щирим, наповненим родинним теплом та працею. Та у 2007 році родина пережила велику втрату — відійшла у вічність їхня мама. Батько сам виховував синів, вкладаючи в них усе, що мав: любов, силу, характер. Він зробив усе можливе, щоб діти зросли гідними людьми — з батьківською і материнською любов’ю водночас.
Сергій навчався у Кіровській загальноосвітній школі, після 9 класу разом із братом вступив до Немирівського професійного ліцею, де здобув кілька робітничих спеціальностей. Він не цурався жодної роботи, був сумлінним, відповідальним, завжди готовим допомогти.
Після навчання брати працювали у Києві, Бучі, Ірпені, Вінниці, у рідному селі. Перші зароблені кошти Сергій витратив на подарунок старшому братові — як знак вдячності й поваги. Це багато говорить про його серце.
У 2016 році молодий хлопець поїхав до Ізраїлю. Займався будівництвом, працював у пекарні, на виробництві, з часом став керуючим. Саме там він зустрів свою майбутню дружину Ольгу.
У 2020 році Сергій повернувся в Україну. Родина оселилася на Тальнівщині, у селі Здобуток. Тут він став по-справжньому рідним — щирим, добрим, відкритим серцем до людей. Родина дружини — Жоломко — прийняла Сергія з великою любов’ю: він був для них не просто зятем, а близькою, дорогою людиною, промінчиком сонця, який ніс у дім тепло, світло й радість.
У 2023 році у подружжя народилася донечка Сюзанна — найбільша радість і любов його життя. У ці роки він був щасливим чоловіком і турботливим батьком, для якого сім’я завжди була найбільшою цінністю.
З початком повномасштабної війни Сергій не стояв осторонь: працював у теробороні, волонтерив, допомагав людям, підтримував родини військових і літніх односельців.
А 26 червня 2024 року, отримавши повістку, Сергій без жодних вагань став до лав Збройних Сил України — свідомо, з гідністю й внутрішньою рішучістю.
Солдат, стрілець-снайпер механізованого підрозділу, він чесно й мужньо ніс військову службу, сумлінно виконуючи свій обов’язок перед державою та народом.
Сергій проявив себе як мужній, відважний і відповідальний воїн. Брав участь у боях професійно й зосереджено, завжди думаючи не лише про завдання, а й про збереження життя своїх побратимів. Він глибоко поважав тих, з ким стояв пліч-о-пліч, і ця повага була взаємною.
З 26 серпня 2024 року Сергій вважався зниклим безвісти. Для рідних і близьких почалися дні болісного чекання, сповнені надії, молитви й віри в диво…
Та згодом надійшла страшна звістка: того дня Сергій Петрович Гречанюк загинув поблизу населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області, ставши жертвою ворожого удару з безпілотника.
Сьогодні наш Герой повернувся додому на щиті…
Йому було лише 31. Попереду могло бути ціле життя — мрії, плани, щасливі сімейні миті. Та війна обірвала цей шлях. Він залишив по собі найцінніше — любов родини й маленьку донечку, для якої назавжди буде Героєм, батьком, що віддав життя за її майбутнє і за Україну.
Разом з усією Тальнівською громадою поділяємо невимовний біль утрати й висловлюємо слова щирої підтримки та співчуття батькові Петру Васильовичу, дружині Ользі, донечці Сюзанні, братам Віктору та Олексію, усім рідним і близьким Сергія.
Ваш біль — це наш спільний біль.
Низький уклін вам за Сергія — за воїна, за людину, за сина України.
Сьогодні ми прощаємося, але не прощаємо.
Бо пам’ять про таких, як Сергій Гречанюк, житиме в наших серцях, у наших молитвах, у нашій боротьбі за Україну.
Вічна пам’ять Герою. Честь і слава Захиснику України.
Поховають Сергія в селі Подільське, Немирівського району Вінницької області…
