ГЛАДЧЕНКО Руслан Валерійович
Дата, місце народження: 18 жовтня 1998 року в с. Онопріївка
Звання: солдат
Посада: технік (оператор) 1 відділу прикордонної служби розвідувально - ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 прикордонної комендатури швидкого реагування розвідувально - ударних безпілотних авіаційних комплексів 3 прикордонного загону ім. полковника Євгенія Пікуса ДПСУ.
Дата, місце загибелі: 19 листопада 2025 року внаслідок артилерійського обстрілу в населеному пункті Костянтинівка, Донецької області.
Місце поховання: с. Онопріївка
Гладченко Руслан Валерійович народився 18 жовтня 1998 року в селі Онопріївка, Черкаської області, у простій сільській родині. Тут пройшло його дитинство, де він зробив свої перші кроки, вимовляв перші слова, відвідував дитячий садок і навчався в рідній школі. Після закінчення дев’яти класів отримав середню освіту та продовжив навчання в Тальнівському будівельно-економічному коледжі.
Після завершення навчання Руслан розпочав трудову діяльність, спочатку в Києві, а згодом повернувся до рідної землі, де працював комбайнером. Він щиро пишався своєю працею на землі.
Та прийшов час, коли кожен громадянин, здатний стати на захист Батьківщини, мусив зробити свій вибір. 30 травня 2025 року Руслан був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України.
Він пройшов підготовку в Оршанецькому навчальному центрі, де зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний та щирий побратим. Після цього його направили на передову.
В зоні бойових дій, під Слов’янськом та Костянтинівкою, Руслан виконував свої обов'язки відважно, чесно і безстрашно.
Руслан служив техніком-оператором ударних безпілотних авіаційних комплексів першої групи, першої прикордонної комендатури 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса.
19 листопада 2025 року, унаслідок ворожих бойових дій поблизу Костянтинівки Донецької області, Руслан загинув, виконуючи свій обов'язок перед Батьківщиною.
У глибокій скорботі залишилися рідні та близькі: мати — Наталія Миколаївна, батько — Валерій Анатолійович, брати — Юрій, Назар та Макар.
Руслан Гладченко похований у рідному селі Онопріївка, де його пам’ять увічнена як героїчний символ мужності, відваги і самопожертви в ім’я незалежності України.
