Тальнівщина у скорботі: Громада провела в останню дорогу Героя Вячеслава Дробіта
Дата: 04.01.2026 14:53
Кількість переглядів: 115
Вже п’яту зиму Україна, захлинаючись кров’ю та потопаючи в сльозах, виборює свою свободу. Ця війна, що триває
роками, забирає найкращих — тих, хто мав би будувати майбутнє, виховувати дітей та бути опорою для своїх родин. У суботу 3 січня, Тальнівська громада занурилася у глибоку скорботу: жителі села Гордашівка прощалися зі своїм земляком, мужнім воїном та вірним сином Батьківщини — Вячеславом Петровичем Дробітом.
роками, забирає найкращих — тих, хто мав би будувати майбутнє, виховувати дітей та бути опорою для своїх родин. У суботу 3 січня, Тальнівська громада занурилася у глибоку скорботу: жителі села Гордашівка прощалися зі своїм земляком, мужнім воїном та вірним сином Батьківщини — Вячеславом Петровичем Дробітом.Вячеслав народився 9 грудня 1977 року в селі Кримки Шполянського району. Проте майже все його життя було пов’язане з Гордашівкою, куди родина переїхала у 1978 році. Тут минуло його дитинство, пролетіли юнацькі роки. Після закінчення школи він обрав шлях праці — освоїв професію механізатора та працював трактористом у місцевому господарстві.
Його життя було сповнене звичайної людської гідності: служба в армії (1996–1998), робота в будівельній бригаді, праця в Києві та Каневі. Вячеслав був доброю, світлою людиною, справжнім другом і надійним порадником. Але мирну працю обірвала повномасштабна війна.
16 травня 2024 року Вячеслав Петрович був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він не шукав легких шляхів і опинився в самих "гарячих" точках сходу. Молодший сержант, старший стрілець 7-ї парашутно-десантної роти 2-го батальйону легендарної військової частини А1126, він неодноразово отримував поранення. Проте щоразу після лікування Вячеслав повертався у стрій до побратимів, бо знав — за його спиною родина і рідна земля.
Свій останній бій воїну довелося прийняти 15 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області. Залишаючись вірним присязі до останнього подиху, Вячеслав віддав життя за незалежність України. Йому назавжди залишиться 47 років.
У суботу, жителі села схилили голови в пошані, проводжаючи захисника дорогою, з якої немає вороття. Без дорогої людини залишилися батько Петро Петрович, сестра Руслана та племінник Віктор.
Ми поділяємо цей невимовний біль із рідними. Прізвище Вячеслава Дробіта назавжди вписане золотими літерами в історію нашої громади.
Вічна пам’ять Герою! Царство Небесне та спокій його душі.
