УСАТЕНКО Вадим Петрович
Дата, місце народження: 3 червня 1983 року в м. Черкаси.
Звання: старший солдат
Посада: стрілець-снайпер мотопіхотного відділення мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону
Дата, місце загибелі: 29 січня 2026 року, поблизу населеного пункту Кудіївка Харківського району Харківської області, під час виконання бойового завдання.
Місце поховання: с. Гордашівка
Усатенко Вадим Петрович народився 3 червня 1983 року в місті Черкаси. Там минули його дитячі роки, перші шкільні кроки.
З дитинства батьки прищеплювали йому любов до людей, повагу до старших, відповідальність за слово і вчинок. Вчили цінувати родину, працю, рідну землю й природу, любити свою країну.
Згодом родина переїхала на Тальнівщину до села Гордашівка, яке стало для нього рідним домом.
У 2000 році Вадим закінчив Гордашівську школу, згодом здобув фах у Козацькому професійно-технічному училищі №37 Звенигородського району.
Його життєвий шлях був простим і чесним. Працював монтажником внутрішніх санітарно-технічних систем у Тальнівській центральній районній лікарні, робітником на цукровому комбінаті, охоронником на підприємствах нашого краю. Він знав ціну праці, не шукав легких доріг, не відмовляв у допомозі тим, хто звертався.
27 січня 2023 року Вадим Петрович був призваний на військову службу ІІІ відділом Звенигородського РТЦК та СП. У березні 2023 року проходив військові навчання в Німеччині. Після повернення продовжив службу у лавах Збройних Сил України.
Стрілець-снайпер мотопіхотного відділення, Вадим Усатенко, ніс службу в найгарячіших точках фронту. Двічі був поранений, але повертався до побратимів. За мужність і відвагу нагороджений відзнакою «Хрест незламності». У серпні 2025 року йому було оголошено подяку виконавчого комітету Тальнівської міської ради за зразкове виконання військового та громадянського обов’язку.
29 січня 2026 року, поблизу населеного пункту Кудіївка Харківського району Харківської області, під час виконання бойового завдання Вадим Усатенко загинув, героїчно виконуючи свій військовий обов’язок.
У скорботі залишилися: дружина Наталія Іванівна, доньки Тетяна і Світлана, батько Петро Васильович, сестра Віта, рідні, друзі, побратими.
Поховали Героя на кладовищі села Гордашівка....
