ЖАРУН Віктор Іванович
ЖАРУН Віктор Іванович
Дата, місце народження: 5 серпня 1969 року в с. Вишнопіль.
Посада: курсант першої навчальної роти першого навчального батальйону тимчасового навчального пункту військової частини.
Дата, місце смерті: 6 березня 2026 року під час проходження реабілітації в лікарні міста Черкаси.
Місце поховання: с. Вишнопіль.
Жарун Віктор Іванович народився 5 серпня 1969 року в селі Вишнопіль. Був наймолодшим у родині, де разом із двома старшими сестрами — Надією та Анною — зростав у любові, повазі до людей і праці. Батьки, нині вже покійні, виховали дітей чесними, добрими та відповідальними.
Навчався Віктор у Вишнопільській школі. Після її закінчення вступив до агротехнічного коледжу в Умані, де здобув професію тракториста. Згодом був призваний на строкову військову службу, служив прикордонником.
У 1991 році доля подарувала йому найцінніше — зустріч із коханою жінкою. Галина Федорівна стала для нього надійною супутницею життя. Разом вони створили родину, виховали двох дітей — доньку Вікторію та сина Михайла. А згодом прийшло і найбільше щастя — онуки: Ніколь, Тимур та Євгеній, які стали для дідуся особливою радістю і гордістю.
За життя Віктор Іванович працював трактористом у місцевому господарстві. Був працьовитим, відповідальним, добрим до людей. Він ніколи не відмовляв у допомозі, але найголовнішим для нього завжди залишалася родина — його тихий причал, його сила і його любов.
Коли ж на українську землю прийшла війна, він, як справжній син своєї держави, не залишився осторонь. 2 квітня 2025 року був призваний на військову службу за мобілізацією ІІІ відділом Звенигородського РТЦК та СП Черкаської області. Служив курсантом першої навчальної роти першого навчального батальйону тимчасового навчального пункту військової частини .
У складних умовах війни Віктор Іванович залишався стійким, зібраним, підтримував побратимів. Для них він був прикладом витримки, мудрості й людяності. Вірний товариш, відданий воїн, справжній патріот України.
На жаль, важка і виснажлива служба завдала непоправної шкоди його здоров’ю. 6 березня 2026 року, життя Віктора Івановича обірвалося під час проходження реабілітації в лікарні міста Черкаси.
У скорботі залишились: дружина Галина Федорівна, донька Вікторія та син Михайло, онуки: Ніколь, Тимур та Євгеній.
Поховали Героя в його рідному селі Вишнопіль…
