Міжнародна конференція «Культурна спадщина XXI століття»
Український центр культурних досліджень, спільно з Міністерством культури України, за підтримки Асоціації міст України, провели Міжнародну конференцію «Культурна спадщина у ХХІ столітті: збереження, використання, популяризація», яка відбулась 19-20 жовтня 2018 році у м. Вінниця. На конференцію була делегована і спеціаліст Тальнівської міської ради Ольга Бабій.
Метою конференції було ознайомлення та обговорення питань розвитку глобальних тенденцій збереження культурної спадщини, що актуалізувались протягом останніх десятиліть, комплексного підходу до збереження культурної спадщини у тому числі у випадку збройного конфлікту.
Гостем конференції був почесний президент Міжнародної Ради з охорони пам’яток та визначних місць (ІКОМОС) пан Густаво Араоз. Він доповів по двох темах: «Культурна спадщина XXI століття» та «Культурна спадщина і збройні конфлікти на прикладі Сирії, Балкан та Ізраїлю».
По скайп-зв’язку з доповіддю виступив кримськотатарський активіст, який детально розповів про стан робіт по реставрації та реконструкції Ханського палацу в Бахчисараї, адже у Національній комісії України в справах ЮНЕСКО вважають, що роботи в палаці загрожують знищенням історичної та культурної автентичності об'єкта. Виконавчий директор Українського нацкомітету з питань пам'яток і визначних місць ЮНЕСКО Олена Сердюк запропонувала внести його до переліку пам'яток, що перебувають під загрозою.
Заступник начальника управління охорони культурної спадщини-начальник відділу формування політики у сфері охорони культурної спадщини управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України Юлія Нечипоренко розповіла, що незабаром в Україні презентують загальний інформаційний ресурс культурної спадщини: базу даних з переліком усіх об’єктів культурної спадщини, які є в Україні (матеріальна і нематеріальна, рухома і нерухома).
Зі слів чиновниці, зараз це найбільш пріоритетний напрям політики Міністерства культури України, оскільки це дозволить накопичити базу даних не лише про пам’ятки культури, а й про об’єкти, які ще не є пам’ятками, але вже потребують уваги.
Варто зазначити, що, зважаючи на нинішній стан Мисливського палацу графа Шувалова, основною прерогативою для подальших дій є створення історико-архітектурного опорного плану та розроблення заходів для підняття туристичної привабливості, що можна проаналізувати на прикладі палацу Потоцьких в Тульчині.
В останній день конференції учасниками обговорювалась важливість популяризації культурних об’єктів серед молоді, яка у майбутньому також має займатися їх охороною і збереженням. А також дискутували про виклики та можливості ХХІ століття у збереженні культурної спадщини, зокрема про нові технології, техногенні впливи та глобалізацію.
