Ми завжди про це будемо пам’ятати...
Минають дні, ідуть роки.
Життя листки перегортає.
А біль Афгану – навіки,
В душі чомусь не замовкає…
Існують календарні дати, про які не слід нагадувати зайвий раз, бо не стираються вони в пам’яті людській. Серед них – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, який відзначається 15 лютого. До цієї дати Тальнівська центральна бібліотека традиційно організовувала тематичну виставку літератури. А 10 лютого в бібліотеці відбулась година пам’яті «Афганістан – мій вічний біль, моя пекуча рана», на яку запросили ветеранів афганської війни та учнів 9 класу Тальнівського НВК "ЗОШ І-ІІІ ступенів №1-гімназія" (класний керівник Лариса Росавська). У заході взяла участь начальник відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Тальнівської міської ради Любов Старовойтова.
Ведучі заходу – директор Тальнівської центральної бібліотеки Оксана Кобко та завідувачка відділом обслуговування читачів Ніна Токар - навели факти жахливої статистики афганської війни, що тривала вдвічі довше, ніж Друга світова, зробили короткий екскурс у історію, щоб нагадати присутнім про причини війни в Афганістані.
Своїми зворушливими та цікавими спогадами про роки військової служби в Афганістані поділилися наші земляки, воїни-афганці Олексій Неділько (голова Тальнівської міськрайонної організації української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)), Олег Сноз, Олександр Маринченко, Юрій Пантелей, Сергій Касір, Микола Щербатюк (нагороджений Орденом Червоної Зірки). Їм на той час, молодим хлопцям, випала тяжка доля, але, незважаючи на свій вік та відсутність досвіду, вони проявили на чужій землі найкращі людські риси. В боях проти міжнародного тероризму та ісламського екстремізму воїни обмеженого контингенту повторили практично всі хрестоматійні зразки масового та індивідуального героїзму, мужності, відваги і доблесті.
Учасники заходу згадали та хвилиною мовчання вшанували пам'ять наших земляків-тальнівчан, які полягли на афганській землі: Віталія Чорного із Заліського, Василя Штурхаля із Романівни, Григорія Романенка з Тального, Василя Костенка з Гуляйки, Олександра Лисюченка з Тального, Сергія Самойлова з Левади.
Мужність, сміливість та вірність присязі воїнів-афганців стали прикладом для нинішніх поколінь захисників України. Організованість і рішучість ветеранів-афганців зіграли далеко не останню роль у Революції Гідності. Бойовий досвід ветеранів війни в Афганістані став надзвичайно важливим у перші найтяжчі місяці бойових дій на Донбасі й досі необхідний для захисту України від російської агресії. Ми віримо, що наші захисники вистоять і сподіваємось, що мир прийде на українську землю.
