Тальнівщину відвідали польські волонтери
Сьогодні Тальнівщину відвідали польські волонтери Роберт Дубковський та Мацей Шушкевич. З початку повномасштабного вторгнення вони тісно співпрацюють із волонтерами-тальнівцями із благодійної організації «Благодійний фонд «Благовість добра».
Метою візиту було надання гуманітарної допомоги переселенцям, які проживають у пункті компактного довгострокового проживання для внутрішньо переміщених осіб у с. Онопріївці.
Волонтерів зустрів міський голова Василь Сідько. Василь Петрович розповів, що наразі у пункті проживає більше сімдесяти осіб, з них більше двадцяти діток. Тож громада спільними зусиллями турбується про облаштування побуту, поліпшення умов проживання, вирішення різних соціальних питань тощо. Двоє малюків уже відвідують дитсадок у сусідньому селі, опрацьовується питання щодо оформлення дітей шкільного віку у місцеві навчальні заклади. З кожним днем тут уже відчувається більш домашня атмосфера, люди обживаються, налагоджують спілкування. Керівництво громади, відповідні служби прислухаються до потреб та запитів внутрішньо переміщених осіб. І в цьому дуже важливою є підтримка волонтерів та благодійних фондів.
…Гостей уже зустрічали мешканці закладу. Чоловіки допомагали волонтерам розвантажувати привезені речі, продукти харчування, гігієнічні засоби.
Тут і знайомляться. Волонтери-тальнівці: Олександр Яровий, Святослав Попсуй, Віталій Турчак, Олексій Горбаченко розповіли про тісну співпрацю їхнього благодійного фонду із друзями-поляками, які цілими родинами допомагають збирати та доправляти гуманітарні вантажі і для внутрішньо переміщених осіб, і для солдатів-захисників. Це Міхал Трапчинський, Станіслав Рудович, а також Роберт Дубковський та Мацей Шушкевич, які й приїхали на Тальнівщину.
Вони із захопленням ділилися своїми враженнями про Україну, її сильних, сміливих людей. Пан Роберт із 2014 року активно підтримує Україну, займається евакуацією поранених бійців із поля бою. Його друг пан Мацей із початку повномасштабного вторгнення здебільшого опікується збором та доставкою гуманітарних вантажів.
- Ми дякуємо українцям, бо ви захищаєте нас, тримаєте рубежі Європи, а ми вам «трішки» допомагаємо, - говорить пан Роберт. Він добре розуміє українську, розмовляє російською, бо вивчив її задовго до війни в Україні, тепер жартує: « Wróga треба знати в обличчя».
Із розчуленням польські друзі знайомилися із мешканцями закладу, із щирим співчуттям слухали їхні історії, з цікавістю спілкувалися із малечею. Надання підтримки та допомоги українцям вони вважають своєю місією.
- Знайомство із польськими друзями ще раз підтвердило, що ми – українці та поляки - однієї думки, - зізнався під час спілкування Василь Сідько. – Ми дякуємо Польщі та її громадянам за щирість, розуміння, підтримку та допомогу. Дякую Роберту та Мацею за небайдужість і турботу. Разом ми стаємо сильнішими.
- Перемоги, демократії, миру та свободи нам усім, - побажали на прощання пан Роберт та пан Мацей.
І такі щирі побажання обов’язково збудуться. Співпраця з польськими друзями продовжується. Разом працюємо для Перемоги!
