КУЛІКОВ Денис Дмитрович
КУЛІКОВ
Денис Дмитрович
Дата, місце народження: 7 жовтня 2001 року, с. Дзвеняче Тетіївського району Київської області
Звання: старший солдат
Посада: командир бойової машини, навідник-оператор механізованої роти механізованого батальйону
Дата, місце загибелі: 15 березня 2022 року в районі населеного пункту Мощун
Місце поховання: с. Майданецьке
КУЛІКОВ Денис Дмитрович
народився 7 жовтня 2001 року у с. Дзвеняче Тетіївського району Київської області. Згодом із сім’єю у 2005 році, у чотирирічному віці, переїхав у с. Майданецьке, що на Тальнівщині. Тут провів дитячі та юнацькі роки.
Одразу після закінчення Майданецької школи навчався у Київському коледжі залізничного транспорту, бажав отримати професію залізничника. Втім, 26 травня 2020 року розпочав військову службу за контрактом в 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Цього ж року був відряджений на Донбас.
Паралельно із проходженням військової служби, навчався в ВСП «Тальнівський будівельно-економічний коледж фаховий коледж Уманського національного університету садівництва», мріяв здобути професію техніка-будівельника.
За три дні до повномасштабного вторгнення ворога, Дениса відправили обороняти Київ, разом із побратимами тримав оборону прямої дроги на Оболонь.
15 березня 2022 року загинув під час артилерійського обстрілу, в районі населеного пункту Мощун.
У Дениса залишились мама Ірина Володимирівна, вітчим Юрій Олександрович Руденко та три сестри.
Дениса Дмитровича Кулікова поховали 29 березня 2022 року в с. Майданецьке.
Указом Президента України від 05 квітня 2022 року Денис Куліков нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Відповідно до рішення Тальнівської міськради від 26.07.2022 року №27/8-15 у Майданецькому колишня вулиця Гагаріна перейменована на честь Дениса Кулікова.
