З глибоким сумом Тальнівська громада сьогодні проводжала в останню земну дорогу нашого земляка, Володимира Григоровича Швеця - учасника АТО, волонтера, патріота України.

Дата: 01.01.2025 10:35

Кількість переглядів: 163

З глибоким сумом Тальнівська громада сьогодні проводжала в останню земну дорогу нашого земляка, Володимира Григоровича Швеця- учасника АТО, волонтера, патріота України, який, на жаль, покинув нас після важкої хвороби на 54 році життя.

Володимир був людиною, що втілювала в собі відданість, працьовитість та людяність. Завжди щирий, життєрадісний, готовий прийти на допомогу кожному, хто потребував підтримки. Він був депутатом Тальнівської міської ради, активним громадським діячем, а найголовніше — він був хорошою людиною. Його життя було наповнене не лише професійною відданістю, а й прагненням зробити світ навколо себе кращим.

Народившись у місті Тальне, Володимир з юних років був прикладом відповідальності та працелюбства. Після закінчення Тальнівської середньої школи він здобув освіту в Смілянському СПТУ за спеціальністю «регулювальник радіоапаратури», що стало першим кроком до його професійного шляху.

Володимир проходив службу в прикордонних військах, зокрема в м. Алма-Ата та Находка. Після демобілізації він активно долучився до організації спілки прикордонників у Тальному, де був заступником голови. Це ще одне свідчення його відданості справі та людській підтримці.

У 2014 році, після російського вторгнення в Україну, Володимир Григорович був призваний до лав ЗСУ. Він став справжнім воїном та Волонтером з Великої Букви. 6 червня того ж року відбулася його перша поїздка на Схід України власним транспортом, де він привозив воїнам все необхідне спорядження: одяг, продукти, воду та передачі з дому. Було страшно і важко, але Володимир знав, що його допомога була життєво необхідною. І таких небезпечних рейсів на Схід було 129.

Володимир брав участь у військових діях у м. Слов'янськ, Краматорськ та Ліман з 2014 по 2016 рік, став учасником бойових дій, а потім був звільнений у запас.

З 24 лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, він був призваний на військову службу по загальній мобілізації до Третього відділу Звенигородського РТЦК та СП, на посаду старшого інструктора відділення рекрутингу та комплектування, де проходив службу до останнього дня.

За свою відданість справі, мужність та самопожертву Володимир Григорович заслужив численні нагороди, серед яких орден «Бойовий волонтер України», медалі за волонтерську діяльність та відзнаки від Президента України та інших органів влади. Однак для нас, для громади, найбільша нагорода — це пам'ять про нього як людину, яка завжди була готова підтримати, захистити та зробити добру справу.

Його смерть — це важка втрата не лише для родини, а й для всієї громади. Володимир був символом мужності, чесності та відданості своїй справі. Він залишив по собі безліч добрих справ, і ці спогади будуть жити в серцях усіх, хто його знав.

Ми висловлюємо глибокі співчуття дружині Олені Степанівні Швець, доньці Віті, онукам Денису та Катрусі, брату Віктору, сестрі Марії та всій родині Володимира. Ніхто не готовий до втрати рідної людини, і слова втіхи здаються надто мізерними перед таким болем. Але в цей важкий момент ми хочемо, щоб ви відчули нашу підтримку. Разом з вами ми сумуємо і розділяємо ваше горе. Пам'ять про Володимира Григоровича залишиться у наших серцях навіки.

Нехай його світла душа знайде спокій у вічності, а ми будемо пам'ятати про нього як про людину, що жила чесно, гідно і завжди ставила інтереси інших на перше місце.

Світла пам'ять про Володимира Григоровича і Царство Небесне!

« повернутися