ОНИЩЕНКО Андрій Іванович
ОНИЩЕНКО Андрій Іванович
Дата, місце народження: 11 грудня 1983 в с. Кобринове
Звання: солдат
Посада: номер обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти військової частини
Дата, місце загибелі: 13 грудня 2023 року у н.п. Терни Донецької області
Місце поховання: с. Заліське
ОНИЩЕНКО Андрій Іванович народився 11 грудня 1983 року в селі Кобринове в простій селянській родині. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Закінчивши 10 класів Кобринівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Андрій Онищенко пішов працювати різноробочим на Кобринівський цегельний завод. Далі трудився на різних посадах в СТОВ «Агрофірма Корсунь», у Мошурівському консервному заводі та СФГ «Агра».
У 2005 році чоловік переїхав на постійне місце проживання в с. Заліське, де поєднав свою долю з Світланою Анатоліївною. Як рідних виховував синів Віталія і Максима та доньку Віолетту, згодом народилися син Родіон та донька Євангеліна. Дружньою родиною будували плани на майбутнє, виховували дітей, віддаючи їм свою любов та тепло, але плани зруйнувала війна…
14 червня 2023 року Андрій Іванович був призваний Третім відділком Звенигородського РТЦК та СП до лав Збройних Сил. Не вагаючись чоловік пішов захищати свою родину та всю Україну.
Андрій Іванович зарекомендував себе відповідальним, чесним, мужнім захисником. Побратими згадують його як товариша, на якого можна покластися в будь-яку важку хвилину. Незважаючи на випробування, залишався веселим та чуйним. До останнього подиху Андрій Іванович був відданий військовій присязі та українському народові.
13 грудня 2023 року, боронячи Батьківщину від ворога на Лиманському напрямку Донецької області, в населеному пункті Терни, номер обслуги 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти військової частини солдат Андрій Онищенко зник безвісти. Після довгих місяців очікувань та сподівань, лише у квітні 2025 року рідні отримали гірку звістку про його загибель.
В скорботі залишились: дружина Світлана, доньки Євангеліна та Віолетта, сини Родіон, Віталій, Максим, сестра Лариса Іванівна, брат Віктор Іванович та онуки Віталій, Артем, Євген.
Поховали захисника в с. Заліське.
